Культура Словаччини

Культура та туризм

Незважаючи на те, що незалежною й суверенною ця тиха європейська країна стала зовсім недавно (декларацію про суверенітет Національна Рада прийняла влітку 1992 року), а більше 9 століть вона перебувала під контролем Угорщини, словаки не забули свою культуру, а зберегли її. Вони й досі трепетно шанують старовинні звичаї та традиції. Культура Словаччини - гордість кожної людини, котра тут народилася і живе. З величезною любов'ю ставиться місцеве населення і до своєї мови. Словаки дуже не люблять, коли хтось називає її фонетично схожою на інші слов'янські мови, вони всіма силами прагнуть зберегти автентичність і неповторний колорит slovenčina.

Однак цікавою особливістю культури Словаччини є її тісне переплетіння з кращими традиціями загальноєвропейської та світової спадщини. У країні, яка за мірками Європи не така вже й велика, функціонує більше 70 музеїв, 19 художніх галерей, більше сотні стаціонарних виставок, а також величезна кількість музеїв під відкритим небом та інших об'єктів, які формують собою культуру Словаччини. Майже у кожному великому місті є драмтеатр, де регулярно ставлять нові вистави, у великих адміністративних центрах працюють оперні театри і театри оперети. Активне культурне життя тут ведуть представники різних соціальних верств населення, люди різного віку й матеріального достатку. Навіть молодь часто надає перевагу не сучасним вечіркам, а відвідинам театрів та музеїв, а похід всією сім'єю на перегляд нового фільму або мультфільму тут вважається традиційним заняттям у вихідний день.

Блискучою репутацією і величезною популярністю користуються словацькі симфонічні оркестри та камерні групи. Вони є постійними учасниками Братиславського свята музики та інших міжнародних фестивалів.

Про те, що місцеві жителі шанують культуру Словаччини та її традиції, свідчить і той факт, як гарно доглядають вони за своїми архітектурними пам'ятками. У різних куточках цієї тихої, затишної країни є чудові замки й монументи, інші об'єкти архітектурної спадщини старовини, які приваблюють внутрішніх туристів і численних іноземних гостей.

Взагалі туризм у країні є серйозним джерелом доходу для місцевого бюджету. Добре розвинена туристична інфраструктура сприяє тому, що у теплу пору року або під час різдвяних свят тутешні готелі і пансіонати наповнюють мандрівники з різних куточків світу. Це не дивно, адже їм є на що подивитися. Найбільший замок країни - легендарна Спішська фортеця, яка складається з цілого комплексу - 170 невеликих об'єктів, таємниче містечко Бардейов із середньовічними будинками і викладеними бруківкою вуличками, найстаріша в Європі Добшинська Крижана печера – все це і багато іншого приваблює людей, котрі бажають доторкнутися до світової культурної спадщини.

Досвідчені туристи називають Словаччину гідною відповіддю «тим ледачим неробам, які прикриваються відсутністю грошей, щоб не подорожувати». А й правда: ціни тут більш ніж демократичні, варіантів проведення часу під час відпустки – на будь-який смак, а пейзажі вражають уяву. Хіба тільки моря немає, зате є численні термальні джерела, котрі високо цінуються людьми, які стежать за своїм здоров'ям. Власне, тим, хто хоче не тільки отримати нові враження, а й оздоровитися, варто відвідати будь-який зі словацьких курортів. Бардежовські купелі, Тренчианське Тепліце, цілющі джерела в селах Бешеньова, Заважна Поруба і багато інших – високий рівень сервісу тут дивним чином поєднується з лояльною ціновою політикою.

Традиційні словацькі звичаї

Говорячи про туризм у Словаччині, варто торкнутися дивовижних звичаїв і традицій, котрі передаються із покоління в покоління протягом століть. Більшість так чи інакше пов'язана з природою, адже тривалий час словаки проживали переважно в селах і займалися сільськогосподарською діяльністю.

Цікаві традиції збереглися у сільській місцевості й досі. Так, гостям з інших європейських держав здається незвичним обряд, що називається Korbáč. На Великдень місцеві чоловіки та юнаки плетуть спеціальні палиці з лози, прикрашають їх різнокольоровими стрічками, а потім легенько б'ють цими палицями дівчат і жінок, котрі проходять повз, пригощаючи їх цукерками. Звідки пішов цей звичай, і коли він з'явився, ніхто достеменно не знає, проте його люблять і дотримуються у всіх куточках країни. До речі, туризм у Словаччині базується саме на традиціях – гості з різних європейських держав часто приїздять сюди для того, щоб на власні очі побачити цікаві обряди.